14516421_1327306383947689_1072215636111134135_n

Близько трьох місяців тому спеціалісту відділу гуманітарних питань Теребовлянської міськради Степану Зелінському прийшла ідея висунути рідне місто на Всеукраїнський конкурс «7 чудес України: історичні міста та містечка». Пан Степан розробив проект і подав заявку. Невдовзі з Києва прийшла втішна відповідь, що перлину Галицького Поділля – місто Теребовлю зарахували до 21 міста України, які братимуть участь у фінальному етапі конкурсу.

14520404_1327305167281144_6410171536089845353_n

«У Вашій Теребовлі хотіла б зустріти старість»

Зараз проходить уже п’ятий етап конкурсу. З 1 березня до 1 червня оргкомітет приймав та розглядав заявки на участь. З 1 червня члени оргкомітету оголосили 21 фіналіста акції, за яких можна проголосувати до 7 листопада включно. За цей час відбудуться презентації фіналістів, прес-тури й анкетування експертів. За підсумками опитування експертів та інтернет-голосування (50/50) буде визначено переможців конкурсу, яких оголосять 9 листопада, в День української писемності та мови.

І ось 6 жовтня прийшла черга Теребовлі (на Тернопільщині вона єдина бере в проекті участь) для відвідин представників вищевказаного проекту зі столиці. До нього увійшли, найперше, український громадсько-політичний діяч, організатор конкурсу, засновник фонду «Рідна країна» Микола Томенко, представники ряду центральних телеканалів України, а також інших всеукраїнських та місцевих ЗМІ. Ця група, що фактично являється немов би журі конкурсу, побувала у тих  містах та містечках України, робила відео- і фотосюжети. А потім за результатами інтернет-голосування та висновками даної групи буде обрано 7 міст в Україні, які будуть вважатися сімома чудесами нашої країни. За словами представників конкурсної групи, Теребовля має вагомий шанс потрапити у ту сімку, це підтвердив і сам Микола Томенко, котрий, зокрема, сказав: «Раніше я багато чув про Ваше місто, потім неодноразово був проїздом через нього, знайомився з ним за допомогою інтернету, а тепер ось і побував, побачив на власні очі це старовинне прекрасне містечко. Перед тим наша група вже відвідала ряд інших населених пунктів України, громади яких висунули їх на номінацію «7 чудес України». Вважаю, що у Вашому містечку дуже добре, можна сказати, найкраще збережено минулу історію, історичні пам’ятки давнини. Роблячи висновок із почутого і побаченого, скажу, що Теребовля стала форпостом у боротьбі з мусульманами за християнську віру в різні пройдені віки, особливо під час монголо-татарської навали. За час свого існування Ваше місто неодноразово руйнувалося різними нападниками та знову й знову відроджувалося з руїн, як та птаха Фенікс із попелу. І це завдяки людям, які надзвичайно любили, люблять і, думаю, завжди будуть любити свій рідний край, куди б їх доля не завела».

А ще пан Микола повідомив, що після завершення конкурсу про ті 7 міст чи містечок України буде знято відеоролики, які демонструватимуть на телеканалах України, виділятимуться кошти з його Фонду (зрозуміло – не дуже значні) на сувенірну продукцію, наприклад, книги, довідники, мапи, туристичні путівники тощо.

Представники Теребовлянської міськради, її гуманітарного відділу разом із представниками молодіжної міськради та головою міста Сергієм Поперечним розробили програми зустрічі делегації з Києва, екскурсій та підготували подарунки-сувеніри гостям.

Більшість учасників проекту дуже привітно висловлювались про проведених півдня у Теребовлі. Журналістка з каналу «1+1» Валентина Доброта сказала: «Теребовля – це одне з найкращих містечок, де довелося мені побувати за все своє життя!» А репортер із ICTV Оксана Ткачова взагалі викликала ледь не сльози втіхи у теребовлянців, промовивши: «Я б хотіла у Вашій Теребовлі зустріти свою старість, придбати тут чепурний будиночок посеред садка і там жити…».

Гостям у Теребовлі показали сім визначних місць

Теребовлянці показали гостям саме місто та околиці, його історичні пам’ятники та пам’ятки, розповіли історію з часів заснування. І так мимоволі вийшло, що тих визначних місць також було 7. Нині немає потреби детально їх описувати, але коротко анонсувати необхідно. Отож…

Оборонна церква Святого Миколая. Миколаївська церква зведена наприкінці XVI століття і належить до найстаріших будівель міста. Під час численних воєн вона неодноразово руйнувалася, а потім відновлювалась та завжди служила не лише духовним, а й фізичним захистом.

Монастир кармелітів – пам’ятка архітектури національного значення, споруджена 1635 року на місці дерев’яного монастиря.

Теребовлянська ратуша – приміщення магістрату Теребовлі на вул. Шевченка. Споруда двоповерхова, прямокутна у плані. Збудована в XIX ст. у класичному стилі. Будівлю вінчає башта з механічним годинником-курантами, котрі відбивають кожну годину, а також кожні 15 хвилин. Ратуша донині використовується за прямим призначенням: у ній міститься Теребовлянська міська рада.

Теребовлянський замок розташований понад містом на Замковій горі. Саме кам’яне укріплення, залишки якого можна побачити тепер, збудували у 1630-х рр. за сприяння тодішнього місцевого старости Олександра Балабана.

Залізничний віадук знаходиться неподалік від села Плебанівка, що за 2 км від Теребовлі. Його будівництво було завершено у 1896 році. Автором-архітектором його був італієць, який фактично скопіював міст з ідентичного на своїй батьківщині. Залізничний віадук має 9 арок, зроблених з натурального каменю сірого відтінку.

Святопреображенський Василіянський монастир у краєзнавчій літературі найбільш відомий як Підгорянський – церковні, оборонні споруди і територія, що належали отцям Василіянам. Розташований біля села Підгора неподалік Теребовлі.

Костел святих Петра і Павла – зменшена копія римської базиліки «Святого Павла за мурами». Тут усе, як у римській базиліці, тільки зменшене вдвічі: довжина, висота, ширина, товщина колон. І справді, витриманий зовні у коричневому та білому тонах, храм не подібний на інші костели Галичини: не увінчують його високі шпилі, немає звичного віяння готики… Натомість подвір’я перед святинею оточує колонада. Костел святих Петра і Павла збудували в Теребовлі у 1924-28 роках з ініціативи священика Єловіцького.

Проте в Теребовлі та її околицях є значно більше чудових місць – не те що чудес України, а й цілого світу. Наприклад, чого тільки вартують на навколишніх пагорбах ще невивчені давні кургани-стражі чи 4 прадавні дороги, вік яких сягає ледь не на початок нинішньої ери, а ще – залишки гідроспоруд ХІ ст. поблизу ялинкової фабрики в с. Семенів чи та ж Замкова гора, яка ще не до кінця розвідана в археологічному плані. До речі, позаминулого року тут під час розкопок були знайдені артефакти віком до 2000 років. А під час будівництва у приватних обійстях кожного року люди знаходять, за визначенням вчених, черепки посуду ще трипільської культури. Всього не можливо перерахувати. Коли Теребовля стане одним із семи чудес України, тоді буде більше приділятись уваги краєзнавству, історії рідного краю, це дасть поштовх до розвитку туризму, збагатить знання та наповнить гордістю душі теребовлянців, хоч вони й так надзвичайно люблять своє місто і називають його не інакше, як «Теребовле, кохана моя…». А нині головним для теребовлянців буде зайняти якомога вище місце у тій «чудовій сімці» завдяки дружньому голосуванню.

Віктор Аверкієв