Костел св. Петра і Павла не є даньою архітектурною пам'яткою  міста Теребовлі, але відіграє немалу роль для жителів міста.

Будівництво костелу розпочалося 1924 року, саме у цей рік було затвердженно кошторих костелу в сумі 445 723 злотих, що дорівнювало на той час курсу долара 89 154 доларрів.  Будівництво завершилося у 1927 році. Костел може у собі вмістити 2000 парафіян. Автором проекту був відомий професор і доктор інженерних наук - Адольф Жижка-Богуш. Великих зусиль також доклав латинський парох ксьондз Єловіцький.

Костел римо-католицької общини побудований в стилі старої християнської базиліки. Корпус костелу в плані творить прямокутник. З двох боків головного фасаду стоять високі вежі, висотою 39 метрів.  Висота дзвіниці була 18,1 м. Дах над вежами був наметовий і закінчувався хрестами висотою 1,8 м, закріплених на кулях(після Другої світової війни верхня частина веж була знесена). Стіни костелу вимуровані з цегли, привезеної зі Львова, Сихова і Тернополя. Інтер'єр костелу тринефний, розділений двома рядами кам'яних колон. Центральне місце в ньому займав простий, але дуже гарний і оригінальний головний вівтар з чотирма колонами та балдахіном на них, як у стародавніх базиліках. Тепер єдиною зовнішньою оздобою костелу є ряд прекрасних колон на фронтоні. Територія перед костелом, що може вмістити кілька тисяч осіб, оточена колонами з тесаного каменю, добутого у теребовлянських кар'єрах, а також привезеного з Ямни та Яремча.На площі перед входом в костел стояла велична фігура Спасителя з Хрестом на плечах.

З 1946 р. по 1950-й р. костел використовувався під зерносклад заготзерна. З 1956 р. костел переобладнано під районний Будинок культури. В 1992 р. римо-католицькій громаді надали можливість використовувати для своїх потреб приміщення хорів колишнього костелу. 29 червня 1993 року, на свято св. Петра і Павла до Теребовлі прибули кардинал Антоніо Франко з Італії - представник Папи Римського в Україні, та біскуп Марціян Трофим'як. Відбулась свята літургія із супрводом хору зі Львова.

Після переміщення Будинку культури в приміщення кінотетару ім. Т.Г. Шевченка, приміщення костелу офіційно передали римо-католицькій громаді.

 

Джерела і матеріали: Л. Городинський. І. Зінчишин “Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині”, М. Ковальчук “Історія міст і сіл Теребовлянщини”