Важливою ознакою прадавньої історії Теребовлі є замок- пам'ятка архітектури державного значення. Руїни замку на Замковій Горі походять з XVII століття. Будівництво цього замку розпочав у 1631 році Теребовлянський староста Олександр Балабан. В 1632 році було завершено будівництво нового мурованого палацу серед замку, а будівництво твердині продовжувалося ще пару літ. Замок мав три вежі: південну — еліпсовидну, західну — шестигранну і східну —чотиригранну. По верху фортечних мурів йшли дерев'яні бланкування, а вздовж мурів — настили для оборонців замку. Крім палацу, у фортечних мурах знаходилося ще два дерев'яні будинки, кухня, пекарня і криниця глибиною 45 м. Уздовж західної оборонної стіни йшли муровані підсобні приміщення. Фортечні підземелля часто використовувалися як в'язниця для непокірних.

Теребовлянський замок має значно глибшу історію, початок якої губиться у княжих часах. Приблизно у 80-х роках ХІ століття теребовлянський князь Василько Ростиславич будує дерев'яний замок на крутій горі, що вважаєтсья першим замком теребовлянським. Але, вірогідно, у 1241 рокі замок був остаточно знищений ордами хана Батия.

Після захоплення Червоної Русі польським королем Казимиром Великим, Теребовля стала пограничним містом. На місці княжого замку в 1360 р. появляється невеликий кам'яний замок для захисту уже польських інтересів.  І на території замку викопали колодязь глиьиною 45 метрів. Цей замок у 1534 р. капітально відремонтував, після не одноразових нападів татар і турків,  теребовлянський староста Станіслав Тенчинський. За А.Чачковським, відбудову замку здійснив краківський каштелян Анджей Тенчинський, напевно брат С.Тенчинського.

До 1625 р, внаслідок багаточисельних татарських нападів, замок перетворився у руїни, відновлювати які було недоцільно.

У 1632 р. новий теребовлянський староста Олександр Балабан будує замок іншого типу і більший розмірами за попередній. Звер­ху він мав вигляд видовженого п'ятикутника, вершина якого замика­лась овальною баштою-ронделем. З протилежного боку боронили замок дві башти: п'ятибічна — від Драганівського вертепу і чотирибічна — від Гнізни, що сполучалися високими стінами. Стіни і башти мали багато бійниць, укріплених тесаним каменем; збудовані в два яруси, вони були зручні для ведення вогню з гармат і рушниць. Звідна бра­ма знаходилась у східній стіні мурів, при чотирибічній башті. Загаль­на довжина мурів становила 107 м, найбільша ширина — 3,8 м. На спорудження нового замку було витрачено 9000 золотих.  У завершеному стані замок являв собою грізну і майже неприступну твердиню.

На час Національно-визвольної війни 1648-1657 років Теребовля була одним із центрів народного руху на Галицькому Поділлі. У 1648 році козаки Богдана Хмельницького побували на замковій території, бо польська шляхта здала фортецю без бою. Теребовлянський замок неодноразово витримував ворожі облоги. В 1675 році турецько-татарська армія Ібрагіма-паші оточила замок. Два тижні захисники твердині героїчно оборонялись і витримали облогу, хоча фортеця зазнала значних пошкоджень.

Нові напади татар у 1687 і 1688 роках стали для Теребовлянської твердині й міста фатальними. Замок більше не піднімався з руїн. Крутою спіральною стежкою піднімаємося на Замкову гору. З чотирикутної вежі видно всю фортецю XVII століття. У плані замок має неправильну, видовжену і звужену на південь форму п’ятикутника, що повторює конфігурацію гори. Потужні мури, шириною від двох з половиною до п’яти метрів, посічені отворами бійниць, були пристосовані до тривалої оборони.

 

Південна і західна вежі збереглися на висоту двох ярусів, а східна - трьох ярусів. Вони мали внутрішні дерев’яні бойові галереї. У східній оборонній стіні на значній висоті є в’їзд до замку у вигляді арки з тесаного білого каменю і з різьбленими кам’яними консолями з внутрішнього боку, на які опирався звідний міст. Криниця, розташована в центрі замку, частково завалена і перекрита монолітною плитою.

Його руїни дійшли до наших днів і стали візитною карткою Теребовлі.

Джерела і матеріали: Л. Городинський. І. Зінчишин “Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині”, М. Ковальчук “Історія міст і сіл Теребовлянщини”

Фото: Олег Шевчишин