Місто намальоване…

…Охайним тебе я згадую, Неначе до свят готуєшся. Від лип густа тінь тут падає На чисту бруківку вулиці.   Фортеця, віками зрошена, В полон бере погляд магічно, Згадує орди непрошені, Які пролетіли у вічність... У місто своє залюблена З усіх усюд би сюди приїхала. Я наче пір'їнка згублена, Що вирвала з крильця віхола... Картини художника […]

Нікомуненалежність

Оглядаючи вцілілі палаци Львова, невеликі, проте красиві плацики в Микулинцях, Підгайчиках, Струсові та в інших населених пунктах краю, завше трохи шкодував, що нічого подібного не зосталося в Теребовлі. Колись на місці теперішньої лікарні палац таки був, належав графові Дідушицькому, але сей двір просто не міг зберегтися до наших днів. І справа не у потенційному віці […]

Якою була б Теребовля на малюнках відомих художників?

"Щодо багатьох речей я іноді думаю: як би це виглядало, якби відбулось в Теребовлі?", - написав на своїй сторінці у фейсбук теребовлянець Назарій Зазноз та оприлюднив свій експеримент. За його словами,  сервіси, що "малюють" за допомогою нейромереж, дозволяють собі приблизно уявити, як би виглядали рисунки Моне, Босха й інших, якби вони малювали наше місто у […]

Мокре сухе Поділля. Назарiй ЗАНОЗ

1. В дитинстві ми завше буцали м’яча на подвір’ї біля під’їзду. Не відходили далеко од дому, аби батьки не хвилювалися. Натомість од тих наших ігор хвилювались сусіди. Вони виганяли нас бавитись на стадіон, аби не здіймали перед їхніми вікнами шум та пил. Власне, коли ми підкорялися тим вимогам, боячись, що особливо злісні сусіди проб’ють м’яча […]

Назарій Заноз: “Місто саме до тебе говорить”

Назарій Заноз – есеїст, публіцист, автор короткої прози, неримованої поезії, музичних проектів The Owlest та Mystic Hero. Уродженець Теребовлі. Наша розмова зав'язалася навколо есеїстики, малих міст,  музики. — Есеїстика — жанр дуже особистісний (в тому розумінні, що в них йдеться про речі, перепущені через виразно приватну призму, та в тому, що виклад, методологія, підхід, апріорі, […]

Малюючи Теребовлю: словами і пензлем…

Теребовля... Гарна вона! І краса її якась тепла, пам'ятлива. Особливо приємно сюди загостити під час черешневого цвіту, або ж у зологривий вересневий день. Тоді її хочеться порівняти з дівчиною, що вийшла у пишному вкраїнському вбранні на річковий берег дівувати. Місто виглядає ошатним, молодим. Та за молодечою зовнішністю - довгі й грізні віки. Люди падали в […]

МІСТО-ІНТРОВЕРТ АБО НЕ ЗАЙМАЙТЕ ЙОГО КОЛА

Часом буває, що надаєш рис людських усьому підряд, це уособлення, заразом з анімізмом наших предків, є чимось не менш «викопним» і дивним. Звички, характер та купу іншого від homo sapiens помічаєш в незвичному, наприклад, у рідному місті. А що тобі в тім місті вкрай зручно та добре, то, все більше придивляючись, впізнаєш в ньому й […]